Замок Паланок

Кельт-пивовар у замку Паланок. Досліджуємо історію

Завершуючи кількагодинну екскурсію по замку Паланок, наша команда «MunkachBand» на позитивній ноті і переповнена емоціями, побачила нещодавно встановлений монумент присвячений кельту-пивовару. У руках скульптури - кельтський хрест. Вважається, що першими християнами на Закарпатті були кельти. В одній долоні - пшениця, в другій хміль. Саме кельти вважаються винахідниками пива верхового бродіння - так званого еля.

На табличці скульптури латинськими цифрами написано 1568 - рік згадки про найдавнішу пивоварню Закарпаття і України, яка діяла біля підніжжя замку. Пам’ятник кельту в Мукачеві відкрили невипадково. Як зазначає туризмознавець Федір Шандор, саме тут знаходилося найбільше кельтське городище-оппідум в Карпатах - Галіш-Ловачка. І саме кельтська цивілізація була першою на Закарпатті. 

Команда «MunkachBand»

«Досліджуємо експонати  етнографічного залу».

Мукачівський історичний музей був заснований  у 1989 р. і розміщений у замку "Паланок", одному з небагатьох, який вцілів до наших днів на території Закарпаття. Спочатку це була Мукачівська філія Закарпатського краєзнавчого музею з невеликими фондами, яка розмістилася у кількох кімнатах верхнього поверху фортеці. Згодом з роками експозиція поступово розширювалася, а від меценатів надходили все нові і нові предмети. Тож на сьогодні експонати розташовані у численних залах, на всіх поверхах Верхнього замку. В  експозиції музею, де знаходяться більше 8 тисяч експонатів, об'єднані у тематичні відділи: історичний, етнографічний, старовинних меблів, старожитностей, природи, писанки, культури болгар Закарпаття, культури єврейської громади Мукачевого, меморіальна кімната династії  Ракоці, кімната Шандора Петефі, дві картинні галереї і колекція портретів мерів міста.  А наша команда, хоче Вас ознайомити з експонатами етнографічного залу.

На сьогодні у музеї зберігаються реліквії , старовинні меблі , одяг, посуд.

Історичний музей у Мукачівському замку "Паланок" відноситься до історико-етнографічних та краєзнавчих музеїв, вважається справжньою духовною скарбницею міста і належить до пам'яток історії України. Перебуваючи у Мукачевому, обов’язково запрошуємо Вас завітати !

Незвична екуменічна церква у замку Паланок

Під час екскурсії по замку Паланок ми, командою «MunkachBand» відвідали церкву, яка знаходиться між середнім і верхнім дворами фортеці. Вона діюча. Тут проводять обряд вінчання. Це екуменічна церква. Екуменізм - це рух за краще порозуміння і співпрацю християнських конфесій. Тому в інтер'єрі - є всі атрибути різних віросповідань: скульптура св.Йосифа з немовлям (римо-католики), ікони та псалтирі (православні і греко-католики), не розписані стіни (протестанти).

Цікава сучасна люстра виготовлена замковим ковалем - вага близько 180кг, зачарувала нас своєю незвичністю і красотою.

Молоді пари маю за честь взяти тут таїнство шлюбу та благословення на подружнє життя.

Команда «MunkachBand» досліджує

історію походження монументу

Міфічного птаха Турула.

І ось наша команда «MunkachBand» вийшла на один із бастіонів замку Паланок, де знаходиться постамент на якому височіє монумент Турула. З тюркського Турул - означає сокіл. Важить він 850 кг, заввишки 2 м, розмах крил 4 м. Автор проекту — заслужений архітектор України Олександр Андялоші. 
Міфічний птах, який тримає у дзьобі меч, є символом віднайдення батьківщини угорським народом. За угорськими легендами, він показав дорогу через Руські ворота давнім уграм, а під час повстання куруців під керівництвом Ференца Ракоці 1703 року нібито саме Турул приніс шаблю князю.  Ініціатором встановлення пам’ятника є виходець із Мукачевого, американський бізнесмен Імре Пак.

Образи на постаменті - це образи ватажків впливових угорських племен: угри, угорці, мадяри.

З самого його встановлення деякі політичні партії та громадські організації Закарпаття виступали проти відновлення постаменту.  Аби вирівняти ситуацію, біля постаменту з турулом тоді було встановлено багатометрову щоглу з кількаметровим прапором України.

Мукачівський історичний музей, що розміщений в замку "Паланок", оголосив конкурс на розробку та виготовлення державного символу України – герба України, з метою його встановлення на місці теперішнього Турула.

Для туристів-екстремалів «Камера тортур (катувань)»

в замку Паланок

Досліджуючи історичні факти про музачівський замок Паланок, наша команда «MunkachBand» наткнулась на різну інформацію та факти про те, що тривалий час середньовічна фортеця була в’язницею і славилася жорстокістю місцевих наглядачів і навіть катів. Камера тортур розміщувалася в одній зі старих веж Верхнього замку. Чому саме тут вона була, а не в середньому або нижньому замках? Кажуть, сам князь любив брати участь в тортурах. Ми на власні очі переконались, що в нашому замку є така камера. 

Екскурсовод поділився з нами планами на майбутнє щодо цієї кімнати. А саме це моторошне минуле в музеї планують відтворити у вигляді туристичної атракції. На сьогодні ця експозиція представлена тільки як невелика кімната з ґратами. У новій же камері, яку невдовзі відкриють для туристів, зібрані найжорстокіші знаряддя катувань, які і справді використовувались для непокірних в’язнів". Серед експонатів нової кімнати тортур – гак, на який підвішували людей за ребро, клітка, яку піднімали аж під стелю, стілець з гострими металевими голками, яма-темниця та усілякі щипці, якими в’язням завдавали невимовного болю. Приміщення, в якому розташують камеру тортур, розчистили тільки минулого року. Від нього також йде підземний тунель, що приводить до нещодавно знайденої круглої споруди, яка, на думку науковців, може бути мечеттю або ротондою.

Тож шановні туристи-екстремали, які не бояться видовищ, ласкаво просимо до замку Паланок за незвичними відчуттями. Слідкуйте за нашими публікаціями, ми обов’язково повідомиво Вам про відкриття нової локації в нашому замку.

 

Команда «MunkachBand» дослідила

«Кімнати господарів замку Планок»

Прогулявшись кімнатами старовинного замку, зібравши цікаву інформацію та світлини, наша команда «MunkachBand» хоче поділитись нею з Вами. З 1989 року Верхній замок Паланка став Мукачівським історичним музеєм. Тоді експозиції розміщались всього у кількох кімнатах. У роки незалежності замок стає добре відреставрованою архітектурною пам’яткою з експозиційними залами, які займають понад 2500 кв. метрів. Тут діють виставки сучасної скульптури, живопису, представлена етнографія та побут мешканців міста і Закарпаття.

Сьогодні, Ви можете заглянути на другий поверх, де розмістилися зали картин закарпатських художників, зал Шандора Петефі, династії Ракоці, кімната князя Федора Корятовича. У картинній галереї музею експонуються полотна видатних українських, угорських, польських живописців, колекція ікон 16-19 століть.

У 2018 році у співпраці з міністерством культури Литовської Республіки,  Почесного консула  Литовської Республіки в Ужгороді в замку «Паланок» відкрито кімнату, присвячену князю. Тут зібрано матеріали та експозиції з різних куточків України та Литви. Минулоріч в стінах замку литовськими партнерами вже відбулася урочиста презентація проекту «Кімната історичної пам’яті князя Федора Корятовича». Тоді було  передано копію портрету князя Корятовича, який зберігається в Мукачівському Свято-Миколаївському монастирі. Портрет став першим експонатом майбутньої експозиції. Сьогодні тут вже облаштований виставковий зал.

Експозиція кімнати складається з трьох розділів: князь Федір Корятович – онук Великого князя Литовського Гедиміна, князі Корятовичі – володарі Поділля та Федір Корятович – князь Мукачівської домінії.

На третьому поверсі розташований зал Експозиції природи та старожитностей Карпат. У самому залі цікавий дах. До 1834 дах був покритий гонтом (дерев'яними дощечками), але після великої пожежі було вирішено замінити гонт черепицею. Сьогодні ж дах замку покритий металочерепицею.

Можна довго блукати доріжками та сходами замку. Відвідати старовинні винні підвали, побачити незвичайні експонати виставок та залишити в пам’яті відлуння духу стародавніх часів. Тож щиро запрошуємо і Вас поринути в цю атмосферу.

Команда «MunkachBand» в замку «Паланок»

поринула в історію часів правління Федора Корятовича.

Мандруючи замком, його кам’яними тунелями, коридорами, переходами, ми потрапили до Вернього двору (замку), який спромігся збудувати Федір Корятович за час свого правління (18років). Тут розміщена скульптура в честь відомого князя - володаря замку.

Від екскурсовода ми дізнались, що у 1362г Київ захоплений Литвою. Литовський князь Вітовт вигнав Подільського князя Федора Корятовича з його земель. Корятович попросив допомоги у свого племінника Сигізмунда (Жигмонда) - угорського короля, на що той запропонував Корятовичу Мукачево, навколишні села і замок замість війни з Литвою. Корятович погоджується і переїжджає сюди. Робить замок своєю резиденцією, зміцнивши його, завіз 60 бочок пороху, 164 гармати різних калібрів ... Прийшов не сам, привів із собою в край 40 тис. чоловік. Сприяв розвитку слов'янської культури. Побудував Монастир, де після смерті був похований. Помер він в 1414р. через два роки померла його дружина Ольга. Дві дочки вийшли заміж за угорських магнатів. Синів не було - тому володіння перейшли знову до угорського короля.
Палець на скульптурі вказує "тут земля слов'янська і тут їй бути".

Сьогодні Федір Корятович відповідальний в замку за здійснення бажань, тому якщо загадати бажання і потриматися за палець князя воно неодмінно збудеться.

У цьому дворику розмістився старовинний колодязь, який також має відношення до Федора Корятовича, адже саме він віддав наказ будувати криницю. А щоб не отруїти воду - колодязь будували під головною вежею Донжон.
Важко було копати криницю, адже гора вулканічного походження, тому довелося буквально довбати скелю. Серед людей ходить легенда, що коли люди дійшли до глибини 75м, а води так і не було, Корятович сам спустився в колодязь і почав бити киркою об камінь. Нервово жбурнувши кирку, він вигукнув: "Та нехай сам чорт копає цей колодязь!". З'явився чорт. «А що я отримаю натомість?», Запитав він князя. - Мішок золота! - Пообіцяв князь. Вода з'явилася, а Корятович засумував - адже мішки золота у нього не було. Тямущі радники князя порадили дати чорту маленький мішечок золота, адже розмір мішка не обумовлювався. Так і зробив Корятович. Чорт, зрозумівши, що його обдурили, стрибнув у криницю - з тих пір вода час від часу то зникає, то з'являється, і чути гул. Це виє чорт, говорили в народі».Насправді тут сейсмічна зона - тому вода іноді зникає, а скелі "труться" і чути характерний гул.

Екскурсовод розповів нам, що конструкція колодязя відтворена литовською кіностудією в 1980-х при зйомках фільму "Ніч повного місяця". Цей макет після зйомок фільму дістався музею в подарунок. У великому колі ходили люди. Одна бочка опускалася, друга піднімалася. Так добували питну воду цілий день для всього двору. Львівські спелеологи в 2008р. очистили криницю від сміття, провели світло, замінили залізні грати склом. Спелеологи шукали таємні кімнати зі скарбами, але так нічого не знайшовши завершили дослідження на глибині 75м наткнувшись на бетонну перемичку.

Нам було ну дуже цікаво все це послухати і зазирнути в колодязь. А ще ми, потримались за бронзовий палець Федора Корятович і дружньо загадали бажання... Але ми його не озвучимо, бо не збудеться...

Команда «MunkachBand» дослідила історію

володарів замку Паланок - Династію Ракоці

Піднімаючись в замок, зліва від в'їзних воріт Середнього замку, ми побачили напис на триповерховій будівлі - «Rakozci TER» (площа Ракоці) - вказує на те, що колись господарями Мукачівського замку була династія Ракоці.

  
Як розповів нам екскурсовод, вони володіли замком з 1633 по 1711. У цей час Мукачеве входить в Трансільванське князівство і навіть на деякий час разом із замком стає його центром управління. За цей період чотири покоління Ракоці змінили один одного:

Першими в замку з'явилися Дьердь І Ракоці і його дружина Жужанна Лоратнфі. Трансільванія завжди ворогувала з Австрійською імперією, і поки чоловік проводить час в битвах з австрійцями, його дружина Жужана Лорантфі зміцнює фортецю - добудовує Середній і Нижній замок. Саме тоді фортеця набуває сучасного вигляду. Це був 1657рік.

Друга сім'я - їх син Дьордь II Ракоці вів переговори з Богданом Хмельницьким і королем Швеції Карлом Х про війну з Польщею. Його мета була корона Польщі. Це дорого йому коштувало - поки він воював у Польщі польський коронний маршал Єжи Любомирський за сприяння папи римського (Ракоці були протестантами - отже ворогами Папи), грабував і знищував землі Закарпаття. Дьєрдь II Ракоці був одружений на Софії Баторі - внучці Іштвана Баторі, який побудував напівкруглий бастіон Верхнього замку в Мукачівській фортеці.

Третя родина - Ференц І Ракоці разом з Батьком і Дядею продовжував боротися проти австрійців. Одружився з Ілонею Зріні. У 1676 році після поразки в черговий битві йому з дружиною вдалося відкупиться від страти. Від отриманих ран Ференц І Ракоці на 31 році життя помирає, залишивши І. Зріні з п'ятимісячним сином і чотирирічною донькою Юліаною. У влади залишилися дві жінки І. Зріні та свекруха Софія Баторі. Скрізь йдуть війни за владу і території. Через два роки замок осаджує трансільванський воєвода Імре Теккелі, який організував з окремих загонів куруців (повстанців) ціле військо. За чотири дні облоги так і не зміг опанувати замком, і змушений був відступити. Там, де безсила зброя, допомогла любов. Імре Теккелі давно хотів одружитись з Ілонею Зріні, але цьому перешкоджав австрійський королівський двір. За підтримки Франції та Туреччини Імре Теккелі досяг значних успіхів у боротьбі з австрійським пануванням. Імператор Леопольд I укладає з ним перемир'я і дає згоду на шлюб з Ілоною Зріні. Пишне весілля відбулося 15 червня 1682р. у Мукачівському замку і тривало 8 днів.
Нареченому було 25 років, нареченій 39.
Навесні 1685р. великий візир Кара Мустафа з 230-тисячною армією виступив проти австрійського імператора Леопольда І і обложив Відень. Його союзником був Імре Теккелі, який зі своїм військом зупинився під Братиславою. Разом вони зазнали катастрофічної поразки від об'єднаних військ Австрії та Польщі. Це був початок вигнання турецьких загарбників з Центральної Європи. Австрійські війська успішно просувалися вперед. Прийшла черга і Закарпаття. Тут знаходилася Ілона Зріні з 16-річної дочкою Юліаною та десятирічним сином Ференцем II Ракоці. Два роки обороняла вона замок з надією, що чоловік допоможе, але Імре Теккелі перебував у Туреччині під арештом - його воїни переходили на бік австрійців і султан більше не довіряв йому.
Чотири генерала на чолі австрійських військ по черзі пробували взяти замок, в якому знаходилося близько 3х тисяч озброєних людей. Один з генералів - Енеас Капрара, запропонував І. Зріні здатися. Однак вона відмовилась і на знак продовження боротьби наказала вивісити на кожному куті замку червоні прапори, що символізують боротьбу до останнього подиху (на противагу білим прапорам - знаку капітуляції).

На сторінках історичних джерел, ми дізнались, що на початку 1688 року Мукачівський замок був єдиною фортецею, яку ще не захопили австрійці. Розуміючи, що немає сенсу більше оборонятися, І. Зріні - підписала капітуляцію. Це відбулося 17 січня 1688р. в «Білому Палаці», в центрі міста.

При підписанні документів генерал Караффа, що приймав капітуляцію, не запропонував Ілоні Зріні присісти, аргументуючи це тим, що не бачив перед собою жінку, а бачив генерала програної армії. Це був своєрідний комплімент. Але ще більший комплімент зробив їй турецький султан Мехмед IV (якому козаки на знаменитій картині Рєпіна писали лист-відповідь). Він нагородив її грамотою атнаме за мужність і подарував маєток в Туреччині де вона пізніше й померла. Це єдина жінка в історії Туреччини, яку нагородили грамотою за мужність.
І. Зріні помістили в монастир у Відні. А між тим Імре Теккелі обирають князем Трансільванії в 1690. в бою з австрійцями він взяв у полон генерала З.Гайстера і пізніше в 1692р. обміняв його на І. Зріні. Разом з нею переїхав до Туреччини у м. Ізмід. Вона померла в 1703, він в 1705р. У 1906 її прах перепохований у г.Кошіце (Словаччина)

Сина Ілони Зріні Ференца II Ракоці направили до Відня. Хто б міг тоді подумати, що через 15 років він очолить наймасовіше повстання проти Австрійської імперії. У 1704р. він захопив мукачівський замок і зробив своєю резиденцією, а в 1707р. звільнив всю Угорщину від правління Габсбурзької Імперії. Вів переговори з Петром I (необхідно було утримувати владу, а з військом яке складається з селян - це дуже важко) Росія допомогти не могла, так як в той час вела війну зі шведами. Тому в 1711г. Ференц II Ракоці змушений був підписати мирний договір. Так закінчилося правління династії Ракоці на землях Закарпаття. Ференц II Ракоці виїхав спочатку в Росію, потім проживав у Франції, а пізніше в Туреччині де і помер в 1735р.

В замку Паланок на одній з терас встановлено скульптуру Ілоні Зріні та її сину Ференцу ІІ Ракоці, а на Нижньому дворі маленьку скульптури Ілони Зрі та Імре Текелі.

Нам, учасникам команди профікемпу надзвичайно цікаво було прослухати, побачити і почитати історичні факти з життя відомих постаттей як нашого краю так і світу. Прогулятися двориками замку, де колись проходили історичні події і жили видатні люди. Запрошуємо і Вас поринути у казкову атмосферу нашого замку Паланок.

Про архітектуру та історію забудови замку "Паланок"

від команди «MunkachBand»

   Досліджуючи історію славнозвісного замку «Паланок», ми наткнулись на інформацію про його архітектуру. І довідалтсь, що Мукачівський замок «Паланок» складається з трьох частин. Нижньої, Середньої і Верхньої. Тих, хто вирішив атакувати фортецю, першим зустрічав Нижній замок. Він добудований найпізніше – в 1670р. Навколо нього виритий сухий рів шириною 10-15м, через який побудований дерев'яний міст. Частина мосту піднімалась і закривала собою вхід в Нижній замок. По обох сторонах від мосту підносяться бастіони висотою 14м. Товщина стін цих потужних бастіонів в основі досягає до 3,5м. Для зручного обстрілу входу в замок, бастіони висунуті вперед і мають кілеподібну форму для створення рикошету при бомбардуванні ядрами. Раніше в Нижньому замку проживали вартові. Вони охороняли вхід в замок і командували підйомними мостами Середнього і Нижнього замків. Зараз же, крім вартових з'явилася каса).

   Довжина Нижнього замку всього 43м. У цьому маленькому дворику може розміститися 600, максимум 900 осіб. У середньовіччі в битвах брало участь тисячі воїнів. Тому прорвавшись в Нижній замок воїнам не було ні місця, ні часу, щоб розташуватися. Перед ними була нова лінія оборони - вже Середнього замку. Знову підйомний міст, два бастіони і сухий рів. Стіни бастіонів вже досягають 20ти метрів. Якщо спробувати спуститися і обійти замок по сухому рові, то в кінці шляху чекає глуха стіна, доведеться повертатися ... а весь цей час зверху будуть обстрілювати, обливати смолою і просто закидати камінням, яке у великій кількості виносили на бастіони. У 1624р над входом в Середній замок був розміщений арсенал. У правому бастіоні колись знаходився лицарський зал. Середній замок будувався протягом XVIIст.

 Довжина тераси Середнього замку сягає вже 67м. Тут розміщувалися службові, господарські і житлові приміщення. Стоячи у дворі можна розглянути всі етапи будівництва Мукачівського Замку «Паланок» .... Навпроти в'їзних воріт Середнього замку підноситься напівкруглий бастіон.

Замість цього бастіону колись була 6-ти метрова скеля. Ось тут, на вершині скелі, побудували першу кам'яну вежу Донжон, більше нічого не було. Є свідчення, що вже в 1086р. половці 5 днів тупцювали на цьому місці, але так і не змогли захопити башту. Ще через 100 років татари і поляки теж не змогли взяти, але спалили і розграбували місто біля підніжжя гори. У 1242р. Хан Батий навіть не намагався її брати. Так стояла ця єдина вежа на охороні торгового міста до приходу в 1396р князя Федора Корятовича. З цього часу починається основна забудова замку. Він споруджує 4 вежі, з'єднує їх кріпосними стінами, а посередині перебуває основна вежа Донжон, де проживав сам князь. Дві збережених вежі і зараз можна побачити - вони не заштукатурені.

Пізніше, в 1529р., добудований напівкруглий бастіон. Побудував його новий власник замку Іштван Баторі. Його син Стефан став польським королем і очолив польсько-литовське військо, отримавши перемогу в битві з Іваном Грозним за територію Прибалтики та Білорусії (Лівонська війна). Він перший, хто визнав українських козаків як військо і вручив їм знамениті клейноди (1576р): печать, булаву і бунчук, як символи влади козацького війська. Це була подяка козакам за їхню допомогу у війні з Іваном Грозним.

Команда «MunkachBand» занурилась

в історичне минуле замку «Паланок»

І ось нарешті ми, командою «MunkachBand», зібрались на екскурсію до головної родзинки міста Мукачева – замку «Паланок», який вважається одним з восьми чудес України. До зустрічі з ним ми готувались заздалегідь: підняли масу історичних матеріалів, поспілкувались із старожилами, покопались в інтернеті. І тепер, з багажем знань, ми піднялись на підзамкову гору, щоб на власні очі побачити, вже в котрий раз, велич та могутність стін фортеці.

  Хочемо поділитись і з Вами, шановні читачі, історією появи замку «Паланок».

Отже, вперше фортеця згадується ще в IX столітті. Це було дерев'яне укріплення слов'янських племен. А ось в такому вигляді як сьогодні - замок виник наприкінці XVIIст. Він розташувався на горі висотою 68м над рівнем міста. А географічно він зайняв дуже вигідне положення на перехресті різних торгових шляхів країн західної Європи:
- 30-40км  від кордонів Угорщини та Словаччини (західна сторона);
- 65км і ви вже в Польщі (північна сторона);
-55км до кордонів Румунії (південна сторона).
  Розміри майданчика з чотирьох терас нагорі – 230 на 110 м. Спершу тут існувало дерев’яне укріплення. Згідно переказів, його штурмували у IX ст. угорські воїни вождя Арпада, у XI ст. – половці, у XIII ст. – хан Батий. Перший кам’яний замок тут заклав князь литовсько-руського походження Федір Корятович, котрий 1393 –1415 р. управляв Мукачевом і околицями як своїм феодальним володінням, отриманим від угорського короля. Після смерті Корятовича замок знову був власністю угорських коррлів, а у XVII ст. – трансильванських князів Ракоці. Серед останніх представників цієї династії були Ілона Зріні, що оборонила Паланок від австрійців (за це стала єдиною жінкою, удостоєною бойового ордену від свого покровителя турецького султана) і її син Ференц ІІ Ракоці. Останній, очоливши визвольну війну угорського народу за незалежність від Австрії, зробив на певний час Паланок державною резиденцією. Нині на одному з бастіонів Верхнього замку встановлено пам’ятник І.Зріні та Ф.Ракоці.   

  Після поразки Ракоці замок перетворено на австрійську казарму. З кінця ХVIII ст. Паланок стає найстрашнішою європейською тюрмою. Серед її найвідоміших в’язнів – угорський просвітитель Ференц Казінці, грецький революціонер-державотворець Олександр Іпсіланті, російський анархіст Михайло Бакунін, чеський композитор Іржі Ружічка. 1880 р. бранці підняли бунт, вирвалися з камер у двір, але вийти з замку не змогли. За сто років через тюрму пройшло 19.700 в’язнів, з них 2000 загинуло. Тюрму закрили тільки 1896 р. з нагоди святкування тисячоліття приходу угорців до Європи. Коли 1805 р. виникла загроза захоплення Наполеоном Буди і Пешту, історичну корону угорських королів перевезли на зберігання до Паланку, де вона перебувала три місяці. А 12 липня 1847 р. замок відвідав класик угорської поезії Шандор Петефі – проїздом до своєї нареченої, що жила в с. Бадалово під Береговим. Після кількох десятиліть руйнування Паланку чеські власті 1922-26 р. відбудували його і перетворили знов на казарму. У 1950-70-х тут була школа механізаторів, потім курси для голів колгоспів, далі – ПТУ. Реставрацію замку почато 1971 р. силами львівських фахівців, але не надто вдало. 1980 р. у Паланку відкрито невелику краєзнавчу експозицію. 1991р. музей набув статусу окремої господарської одиниці. 1993 р. пам’ятка перейшла на баланс міськвиконкому, котрий почав реставрацію заново. Особливо активно вона здійснювалася на початку ХХІ ст. І сьогодні ми з Вами маємо можливість милуватися відтвореними пам’ятками історії.

Запрошуємо в таємничий замок Паланок...